Шлюбна угода як тест на зрілість кохання

14 Квітня 2020

Шлюбна угода є кроком до розуміння одне одного.

Краще домовитися, ніж сваритися. Такої думки адвокат Олександр Совенко (адвокатське об’єднання “СОБР”), який радить молодятам на етапі підготовки до весілля пройти тест на зрілість кохання, уклавши шлюбний угоду. В Україні говорити з коханою людиною про шлюбний контракт – те саме, що вдатися до екстриму – стрибнути з мосту або з парашутом.  Оскільки невідомо, чим закінчиться розмова, більшість і не наважуються її починати та відкладають у довгий ящик, боячись наслідків чи провокуючого запитання: “Ти мені не довіряєш?” У прямому ефірі в інстаграмі @bridekremenchuk Олександр говорив про те, що, на жаль, в Україні немає традиції, яка є в багатьох країнах, – уточнювати аспекти подальшого спільного побуту. А було б добре це зробити. адвокат Олександр Совенко – Я не стверджую, що шлюбна угода застереже молоде подружжя від розірвання шлюбу, – говорить Олександр, – проте розставить усі крапки над “і”, після чого заяву про укладення шлюбу можна вважати свідомим кроком. У багатьох країнах жінка не вийде заміж, доки не буде твердо впевнена, що чоловік у змозі подбати про майбутню сім’ю. Тому, наприклад, у країнах Близького Сходу розлучень не так багато, як у нас.

Від редакції:

– За  сумною статистикою РАЦСів, на розлучення подають близько 60% пар, які побралися нещодавно. І хоча відомий сучасний французький прозаїк, публіцист, літературний критик, редактор, сценарист, актор та режисер Фредерік Бегбедер у заголовку своєї книги проголосив, що „Кохання триває три роки“, насправді, інколи цей термін буває ще коротший. Зрозуміло, що, йдучи до РАЦСу, наречені впевнені, що з ними такого не станеться ніколи, проте цифри – річ вперта. Тому ще й ще наголосимо на серйозності намірів. Одним із тестів на щирість та відповідальність є підписання шлюбної угоди, в якій подружжя домовляється про зобов’язання одне перед одним, а саме: кому яке належить майно, у кого які фінансові обов’язки та права, скільки кожен з батьків виділяє грошей на дітей, як розподілятимуться доходи та витрати. Зрозуміло, що після таких домовленостей кожна сторона розуміє наслідки після розлучення.  

– Якщо шлюбна угода не застерігає від розлучення, то навіщо її укладати? 

Що взагалі декларує документ?

– Шлюбна угода гарантує спокій подружжю не тільки під час шлюбу, а й збереження добрих взаємин після розлучення. Запитаємо себе, чому двоє, одружуючись, кохають одне одного, а через якийсь час ненавидять? Відповідь проста – не навчилися домовлятися та говорити, поступатися і розуміти. Тому підписання шлюбної угоди є отим тестом на вміння знаходити компроміс.

Про що можна домовитись?

Я пропоную домовитися насамперед про майнові відносини, визначивши:
  • майнові права й обов’язки обох сторін
  • порядок користування грошовими коштами
  • зобов’язання щодо здійснення оплати за лікування і навчання дитини та подружжя
  • а також задекларувати порядок розподілу майна у разі розірвання шлюбу.
  Домовившись за цими положеннями, подружжя убезпечує себе від спорів, які можуть виникнути. Можна також задекларувати свої права на дитину. Не секрет, що найболючіший спір – це встановлення порядку спілкування з дітьми після розлучення.  Тому майбутньому подружжю, на мою думку, необхідно взяти на себе відповідальність у майбутньому одне перед одним. У всьому про що говорить Олександр, є сенс, проте чому ж сьогодні укладають шлюбну угоду зазвичай ті пари, де він – громадянин іншої держави? Чому молодята бояться нотаріально завірених домовленостей більше, ніж присягнутися одне одному перед людьми та Богом?  

– Вважаю, що шлюбна угода є непопулярною просто через відсутність традиції. Якби наші батьки та діди, коли сваталися, домовлялися не про те, хто за що платитиме під час організації весілля, а оговорювали зобов’язання молодят одне перед одним. Тоді, напевно, розлучень було б менше.

Щодо страхів, то вони виникають через побоювання зурочити спірні питання, які оговорює шлюбний контракт, – відповів Олександр.

   

Від редактора:

Хочеться застерегти молоді пари від сумних наслідків. Знаю невигадані історії, коли майбутні молодята брали кредит на організацію весілля, на придбання квартири та автівки, на ремонт, на весільну подорож тощо. А невдовзі інша сторона розривала, здавалося, вічні стосунки. І в мене від таких наслідків болить душу. Тож, дорогі молодята, укласти шлюбну угоду коштує так само, як звичайний договір, завірений нотаріусом. Ці витрати не є критичними при організації свята, яке продовжиться на довгі роки.   Редактор журналу Лариса Голубєва З питань укладення шлюбної угоди телефонуйте Олександру Совенку за телефоном: 093 224 54 85

1 Коментар

  1. Яна

    Нажаль і справді ми не маємо традиції або просто достатніх знань навіщо це. Ми з чоловіком не укладали шлюбної угоди, але інколи виникає бажання підписати якийсь договір. Тому що розмови про розподіл грошей завжди не приємні і зазвичай ведуть до сварки. Якщо буде договір з умовами та підписами, люди будуть серйозніше та відповідальніше відноситись до своїх обов’язків та сімейного бюджету.
    Але хтось повинен підштовхнути на це молодят. І напевне зробити це потрібно, хоча б для експерименту на державному рівні. При поданні заяви до РАЦСу обов’язково потрібно підписати шлюбну угоду. І зробити так на протязі хоча 3-5 років, проаналізувати потім кількість розлучень та в яких стосунках після розлучення залишилась пара.
    Бо менталітет наших людей схиляє, що саме їх це не стосується. Але це ж не так…
    Надіятись на те що люди будуть самостійно укладати такі угоди не варто, тільки на початковому етапі в примусовому порядку.

    Дуже цікава тема і стаття, дякую Вам!

    Відповісти

Опублікувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *