говорить Ольга Котляр, практикуючий психолог, бізнес-тренер, експерт у сфері сімейних  відносин.

– Мова не просто про кохання без жертв, а про здорові взаємини, – продовжує вона.

Партнери легко домовляються, планують та узгоджують рішення, якщо в парі нікому не треба нічим поступатися: ні смаками, ні вподобаннями, ні хобі.

Про свої наміри вони говорять: «МИ плануємо придбати меблі», «МИ хочемо поїхати в подорож», «МИ чекаємо дитину», «МИ мріємо про собаку»… Для них не принципово, хто запропонував чи хто першим захотів, бо їхні стосунки побудовані так, що кожен самореалізовується, зберігаючи внутрішньоособистісний простір.

Вікіпедія тлумачить кохання як сердечну прихильність, прив’язаність, сильний інтерес, внутрішній та духовний потяг між чоловіком і жінкою. Тож найсильніше почуття на Землі, яке надихає, надає сил та мотивує на подвиги й звершення, містить у собі залежність. Тому, закохавшись, чоловік і жінка мають об’єднати свої особистісні простори так, щоб відчувати щодня внутрішнє задоволення та щастя. Якщо  цього не відбувається, то почуття не є здоровими.

Кохання із залежністю, тривогою, ревнощами, тотальним контролем, постійним з’ясуванням  стосунків – це хворі почуття.

– Олю, ви в своєму відео говорите, що нездорові почуття можна діагностувати і що критеріїв нездорового кохання – п’ять.

Перший – це контроль, всепоглинаючий,  тотальний та демонстративний. Коли не йдеться про інтерес, зацікавленість та залучення, а йдеться про порушення особистісного простору. Як приклад  – перевірка партнером мобільного телефону або безперервні дзвінки та смс на вайбер з метою контролю… Така ситуація є сигналом до роздумів, згодна.

Та є інші схожі ситуації, через які сваряться закохані. Так, коли дівчині  пізно ввечері телефонує товариш і вона виходить поговорити в іншу кімнату, як у такій ситуації довіряти?  В цьому випадку мені хочеться стати на бік ображеного чоловіка і в мене, як і в нього, виникає запитання: чому дівчина ховається і чому їй так пізно телефонує хлопець, що у нього такого секретного і термінового?

До речі, в ситуації, про яку я говорю, дівчина запевняє, що стосунки не здорові. Мовляв, що такого, що мені потелефонував товариш, він же його знає – це безпідставні претензії, ми ж цим хлопцем просто друзі. «Я втомилася від постійного контрою та ревнощів», – сказала дівчина та подала на розлучення. 

Говорячи про другий критерій – ревнощі, хочу запитати, як відрізнити нездоровий контроль та ревнощі від щирого кохання та турботи?

– Коли йде мова про ревнощі, – говорить Ольга, – слід розуміти, що розмова починається про особистісний простір, а також про здорові чи нездорові емоції. В парі – дві людини. Коли комусь не вистачає уваги, можуть виникати ревнощі. Причому не лише до конкретної людини, а й до захоплень та сфери діяльності. Здорові ревнощі – це коли партнер хоче більше часу проводити разом, а нездорові – патологічний контроль в усіх можливих і неможливих проявах. За такою поведінкою приховується не що інше, як недовіра коханій людині. А довіра, як і недовіра, завжди є поняттям суб’єктивним, бо віру і кохання ми шукаємо не зовні, а в собі, у своєму внутрішньому стані. Не довіряючи партнеру, ми знецінюємо себе й знову таки демонструємо недовіру партнеру.

Коли виникають ревнощі, перше, з чого слід починати, – це запитати, що конкретно я хочу від партнера. Якщо уваги під час спілкування, щоб він (вона) не «сидів» («зависав») у телефоні (соцмережах), то так і скажіть йому.

Спочатку важливо зрозуміти, чого хочеш ти, а потім, щоб побудувати гармонію у стосунках, взаєморозуміння та повагу, а потім поговорити про це з партнером. Адже якщо не розмовляти та ображатися, накручувати себе «він (вона) зраджує», то найчастіше надумані та нафантазовані уявлення збільшуються в геометричній прогресії.

Ревнощі можуть бути також проекцією минулих стосунків або моделлю поведінки батьків.

Якщо через ревнощі чи за будь-якої іншої причини починається сварка,

слід навчитися говорити: «Стоп». А зупинившись, сісти та прописати всі претензії, що саме не влаштовує у стосунках і що хотілося б змінити.

На практиці це має бути так:

–  сформували претензію: «Мене не влаштовує, що ти 25 разів на день телефонуєш своїй колезі». Потім висловлюємо своє бажання: «Любий, я б хотіла, щоб всі робочі питання ви вирішували під час робочого часу». Натомість я тобі зі свого боку обіцяю… не ревнувати.

Усього три кроки:

1 крок – у чому моя претензія

2 крок – меседж «мені б хотілося»

3 крок – натомість я…

Секрет щасливих стосунків – закривати потреби одне одного та вміти домовлятися без жертв та особистісних збитків для себе.

– Запитаю про наступний критерій – самопожертву.

Згодна, що самопожертва нікому не потрібна – ні чоловікові, ні жінці. Та більшість жінок, які живуть повністю сім’єю, не вважають себе жертвами до тієї миті, поки чоловік її не знайде іншу та не повідомить про розлучення.

– У жінок, які повністю себе на 100% віддають сім’ї, я запитую: «А ти де? Де твої бажання, вподобання?»

Справа в тому, що чоловік хоче яскраву жінку, неповторну особистість, зі своїми інтересами та внутрішнім світом. А коли жінка йде за своїм чоловіком, забуваючи про себе, – це комплекс Герди, мовляв, я його рятую. Розчиняючись повністю в коханій людині, губиш себе. І тоді природно, що партнер шукає якийсь інтерес.

Щоб цього не сталося, треба діагностувати власне життя, відповідаючи на запитання: скільки часу я витрачаю на себе? Що протягом доби роблю для себе, окрім сну? Відповідаючи на запитання, не забути про свої бажання, розмовляючи зі своєю внутрішньою дитиною, зі своєю дитячою особистістю. Періодично слід повертати фокус уваги на свої бажання: чого я хочу для себе? (не для дітей, сім’ї, чоловіка).

І взагалі, завжди слід пам’ ятати, що ігнорувати те, що тобі не подобається, – це неправильно.

Якщо не подобається поведінка партнера, слід запитати, чого саме він хоче, вчиняючи так чи інакше.

Головний секрет, за яким подружжя живе довго разом, – це спільні цінності. Бо, на жаль, часто дівчата виходять заміж, бо побачили в чоловікові свого рятівника, але це не завжди чоловік її мрії. Стосовно чоловіків, то вони дуже часто одружуються, пояснюючи тим, що завжди її хоче (вона його збуджує). В одній зі своїх книг Михайло Литвак проводив опитування з приводу того, як пари, які одружуються, розуміють кохання. З’ясувалося, що більшість називають почуття станjv душі «я жити без тебе не можу». А цей стан є залежністю. І лише 10-15% пар сказали, що готові разом крокувати життям і долати труднощі.

Четвертий критерій нездорових стосунків – бажання одного з партнерів заповнити на 100% собою життя іншого. А коли злиття надмірне (під словом «злиття» розуміємо з’єднані «ми»), стає мало особистісного простору і тоді комусь доведеться жертвувати своїми бажаннями, хобі, розвитком тощо. А потім той, хто жертвує, відчуває, що втомився повністю віддаватися, навіть якщо пазли співпали у цінностях.

Чоловік та жінка різні від народження. Тому коли чуємо, що партнер говорить: «Я не можу без тебе жити», розуміємо, що стосунки – не здорові.

Здорові стосунки – це коли поруч із тобою мені ще краще, я відчуваю себе по-особливому. Проте без тебе моє життя продовжується.

Часто у своїй практиці зустрічаюсь з тим, що після розлучення люди швидко намагаються заповнити порожнечу стосунків за рахунок когось, при цьому не вирішивши своєї основної внутрішньої проблеми. А спочатку завжди слід розібратися у собі, відповівши чесно на запитання: чи говорив (говорила) про те, чого хочу? Чи, може, обирав (обирала) позицію ображеної людини? Чи довіряв (довіряла), чи, можливо, мені не вистачало довіри?»

Слід визнати свою правду, прийняти її і тільки потім іти в нові стосунки, простивши себе, зрозумівши, в чому були помилки, виправляючи їх, почати формувати самоповагу та любов до себе.

Що я маю на увазі під любов’ю до себе? Відомо, що ідентичність особистості формується за ролями, залежно від статі, статусу, професії, хобі, наявності партнера, дітей тощо. Якщо людина реалізовується через кожну роль, вона любить себе.

Коли кожен у подружжі любить себе, то сім’я проживає спокійно будь-які ситуації. Немає стресу навіть тоді, коли діти їдуть вчитися в інше місто чи коли одружуються.

Любити себе – означає розуміти, що я інша (інший) в різних сферах життя й дозволяти собі всі емоції, а не тільки радість. А ще слід навчитися бути цікавим (цікавою) в першу чергу собі. Навчившись цього, станеш цікавою особистістю й для інших. Якщо відчуваєш у собі порожнечу, то й зі світом ділишся нею або шукаєш того, хто її заповнить.

П’ятий критерій нездорових стосунків – маніпулювання партнером. 

– Олю, чому люди маніпулюють?

– Тому що маніпуляція – це найпростіша форма отримати бажане. Торги, образи, претензії, формування вини – це сміття, яке люди часто приносять у стосунки, не думаючи про те, що партнер також собі може це дозволити: «Якщо ти цього не зробиш, то я ображуся…» або «Ти мене не кохаєш, бо…» , «Я не хочу з тобою розмовляти, бо ти мені зрадив…»

Коли хтось із партнерів через маніпуляцію намагається виграти, він живе ілюзією перемоги, адже в парі мають виграти двоє. Щоб ніхто не програв, слід запитати себе:

– Що я відчуваю?

– Чого я хочу?

І лише після цього йти в діалог.

– Олю, що порадите тим парам, які визначили після нашої розмови, що перебувають у нездорових стосунках?

– Пораджу не поспішати писати заяву про розлучення, а спробувати змістити фокус уваги на себе, як би складно це не було. Адже, змінюючи партнерів, не станеш щасливішим внутрішньо, якщо в серці, в душі немає спокою, довіри, любові.

Почніть з розмови із собою:

– Коли вперше з’явилася невпевненість у собі?

– Коли і чому починаю контролювати та недовіряти?

– Чому я боюся говорити про себе та свої почуття?

Розберіться зі своїми страхами.

Поговоріть із партнером. Пам’ятайте, що стосунки – це невпинна та регулярна праця.

Будьте  щасливі, любіть себе та бережіть кохання!

Розмову вела редакторка журналу Лариса Голубєва.