Як формується перше враження про людину

19 Червня 2018

або Механізм зворотного зв’язку

Я не планувала писати про те, як важливо в житті сподобатися з першого погляду. Вважала, що це розуміє кожен, хто хоче отримувати щомісячний дохід більше 500 умовних одиниць.

Однак про те, наскільки важливе перше враження, говорю майже на всіх тренінгах про збільшення обсягу продажу (прибутку). Не просто говорю, а й наполегливо прошу занотувати, аби час від часу згадувати формулу сприйняття нас людьми або так зване правило 55-38-7, за яким перше враження на:

55% залежить від того, як ми виглядаємо, тримаємося, від постави та ходи,

38% – від нашого тембру голосу й лише 7% – від змісту того, про що говоримо.

Що ж змусило мене писати про перше враження й взагалі про сприйняття нас оточуючими?

Справа в тому, що коли я проводжу тренінги, то зазвичай більшість слухачів погоджуються з тим, що успішний продавець (маю на увазі менеджер з продажу) – це людина, яка пише сценарій продажу й керує процесом, аналізуючи кожен етап.

Під час рольових ігор робимо висновки:

– Якщо потенційному покупцеві не подобається продавець, то продаж може відбутися лише за умови відсутності гідної пропозиції.

Простіше кажучи, якщо ми не подобаємося людині – вона купує в іншого продавця.

А спонукала мене написати про це така ситуація. Домовився зі мною про зустріч керівник відділу продажу. І яким же було моє здивування, коли він приїхав на переговори в коротких шортах. На моє зауваження, що начальник торгового відділу не може собі дозволити мати пляжний вигляд, він відповів, що йому так комфортно і продає більше, ніж би був одягнений у костюм.

“Та справа ж зовсім не в костюмі”, – відповіла я і запропонувала своєму співрозмовнику спробувати відвідати міськвиконком.

Саме після цього діалогу мені захотілося написати про те, як впливають волохаті ноги на прибуток.

Якось “Брайд Кременчук” розміщував рекламний блок магазину чоловічого одягу “Піжон”, де йшлося про те, що слід вдягатися для тієї роботи, яку мрієте отримати, а не для тієї, яку зараз маєте.

І з цим, як на мене, не посперечаєшся. Та й перш ніж шукати контраргументи, давайте спробуємо пригадати власне оцінювання людей.

Хоча дехто і вважає всім відоме “зустрічають по одежі” стереотипом, навряд чи буде сперечатися з тим, що всім нам подобаються люди, вдягнені гарно, стильно, модно, сучасно й зі смаком. Та й ми самі почуваємося більш упевнено, якщо наш зовнішній вигляд бездоганний. Чи не так?

Звісно, привертає увагу не лише одяг, а й постава, жести, погляд, голос, хода тощо. В комплексі сприйняття одяг – найлегший атрибут, бо його не треба напрацьовувати, як, наприклад, впевнений голос та манеру триматися.

Проте свої 55% із формули сприйняття одяг може допомогти сформувати.

Як би змістовно ми не розповідали покупцеві про переваги свого продукту, якщо  через вербальну, невербальну та паравербальну комунікацію ми йому не подобаємося, то продаж не відбудеться. Адже за формулою сприйняття  зміст того, про що ми говоримо, клієнту важливий лише на 7%.

Ось така арифметика.

Покупець зчитує нашу впевненість у собі, підприємстві та продукті, який ми представляємо. Формуючи уяву про нас, він підсвідомо запитує себе, чи хоче купувати продукт. А відповідь залежить передусім від того, на скільки відсотків ми йому подобаємося.

І можна нехтувати правило 55-38-7:

  • не дбати про зовнішній вигляд,
  • не звертати увагу на жести, тембр голосу,
  • не намагатися сподобатись своєму клієнту,

але тоді й ображатися на клієнта не варто.

 

 

0 коментарів

Опублікувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *