Причини розлучень від "Брайд Кременчук" - Bride Kremenchuk
04
червня
2019
Причини розлучень від «Брайд Кременчук»

Причини розлучень від «Брайд Кременчук»

1 коментар
Опубліковано в рубриці: "Щаслива родина"

Причини розлучень «Брайд Кременчук» досліджує вже два роки. А ще в кожному номері, в рубриці «Щаслива родина»,  — поради, як жити довго й щасливо. Про формулу кохання і добродуту читайте тут.

Про те, чому люди зраджують — тут.

Що криється за ревнощами і як бути — тут.

В цій статті мова піде про одну з причин розлучення:

чоловік – це доросла дитина

Даруючи молодятам журнал біля РАЦСу, ми з чоловіком помітили, що доволі багато людей ідуть сюди не тільки з наміром створити сім’ю, а й щоб подати заяву на розлучення. Шлюбна статистика Кременчука за минулий рік виявилася сумною: розлучення складають 38%.

Відразу виникає питання, що робити і як застерегти молодят від помилок та виправити ситуацію якщо не в Україні в цілому, то хоча б у Кременчуці?

Шукаючи відповіді, опитали багатьох жінок, різних за віком, статусом і хобі. Виявляється, що ОДНІЄЮ з причин розлучення є те, що чоловіки залишаються дітьми, тоді як жінка мріє бути заміжньою, а не виховувати чоловіка-дитину.

Нині більшість чоловіків, запевняють жінки,  хочуть, щоб дружина замінила їм маму. І чекають від коханої, щоб вона:

  • була красунею та розумницею (хорошим співрозмовником і другом);
  • готувала сніданки, обіди та вечері;
  • прала й прасувала сорочки;
  • прибирала та створювала затишок;
  • була мега-сексі;
  • виховувала дітей;
  • заробляла гроші, щоб забезпечити себе (щоб їй вистачало на красивий і стильний одяг, спортзал, перукаря, косметолога, засоби для догляду за собою, парфуми тощо).

При цьому про свою роль, як чоловіка та батька дітей, чомусь забувають, а можливо, й не мають взагалі про це ніякої уяви.

І дуже хотілося б, щоб це твердження жінок було надуманим і щоб про причини розлучень взагалі не було мови.

Та, на жаль, на спроби помирити пари біля РАЦСу і на запитання, чому пишите заяву про розлучення, деякі чоловіки дійсно починають розповідати, що вона така-така і О-така….

А потім з’ясовується, що Він — такий талановитий, розумний і «чепурун», ніде давним-давно не працює, увесь час проводить у соцмережах, спілкується з дівчатами і його ДУЖЕ обурюють зауваження дружини, яка пізно ввечері повертається з роботи. Я ж її не ревную! Чого Вона?!

Або інша історія, коли Він ревнує Її до кар’єри… Що б Він не говорив про свою кохану, завжди закінчує одним: «Вона не просто вдає, що найрозумніша у світі, вона вважає себе такою»…

Його дратує, що її поважають на роботі, що телефонують, щоб порадитися, запрошують на різні заходи, вручають подяки…

Йому б дуже хотілося, щоб дружина вдягнула паранджу і не виходила з домівки. Йому не потрібні Її успіхи й особистий розвиток. Через свої ревнощі Він зривається, влаштовує сварки, розпускає руки…

От такі часто причини розлучень! Так розпадаються сім’ї. Розпадаються тому, що деякі чоловіки не подорослішали. Замість того, щоб вирішувати ситуацію, просто капризують. Як у рекламному відеоролику в автомобільному салоні, коли дорослий чоловік падає на підлогу, дригає ногами і кричить: хочу цей автомобіль!

причини розлученьЧому так і що робити, запитали у психолога з 20-річним стажем

Ганни  Чевердакової-Огородник, керівника родинного центру «Лелека».

Істина в тому, що говорять жінки, є. Починаючи з часів Великої Вітчизняної війни, вихованням дітей займаються жінки. Виховання хлопчиків жінкою й має такі наслідки. Згадаймо історію. До революції дівчаток та хлопчиків виховували по-різному. Дівчата вчилися в жіночих гімназіях або в інституті благородних дівиць, хлопці ж — у військових закладах.

У 1917 році в Харкові було 14 чоловічих та 20 жіночих гімназій.

Проблема справді є і вона в тому, що вихованням у наш час займаються переважно жінки.

Чому це проблема?!

Більшість мам, люблячи дитину, намагаються передбачити всі її бажання. Батько ж, навпаки, виховує і вчить ставитися до всього по-дорослому.

Тож у родинах, де немає прикладу чоловічої енергії, хлопчик не може позбутися фізичних або психологічних рис дитячого віку. Роки йдуть, він стає чоловіком, а дитячість поведінки у розвитку, небажання брати на себе відповідальність залишається.

І якщо дівчина виходить заміж за НЕЗРІЛОГО дорослого чоловіка, прогноз щодо щасливого подружнього життя — невтішний. Непорозуміння почнуться із самого початку спільного проживання під одним дахом.

Інфантилізм (дитячість, егоцентризм) також може транслюватися через суперництво з дружиною. Чоловік починає «змагатися» з нею в усьому, починаючи від зовнішнього вигляду до побудови кар’єри.

Це по-перше.

Говорячи про причини розлучень, всім нам варто пам’ятати, що діти копіюють поведінку дорослих своєї статі. Це по-друге.

Дівчинка підсвідомо намагається бути, як мама, бабуся, старша сестра. Хлопчик — як батько, дідусь, старший брат.

Уже в дитсадочку діти починають розуміти, що вимоги до дівчаток і хлопчиків різні.

Згадаймо той факт, що до революції статеве виховання було розділене. Як тоді, так і зараз психологи єдині в думці, що мужності, самозахисту та вмінню захистити жінку (тобто бойовим мистецтвам) мають навчати хлопчиків ЧОЛОВІКИ.

Якщо ж так сталося, що хлопчика виховує мама, вона це повинна пам’ятати й знайти викладача-чоловіка (тренера-чоловіка), який за духовними цінностями, життєвими пріоритетами та особистісними якостями стане для її сина авторитетом і зразком для наслідування і він зможе скопіювати правильні моделі поведінки.

Соціальною проблемою України є не тільки проблема тотального жіночого виховання, а й  проблема виховання бабусями та дідусями. Ця проблема виникає тоді, коли батьки аргументовано для себе їдуть в іншу країну, щоб покращити фінансовий стан сім’ї.

Та мій 20-річний досвід говорить про те, що дитині краще жити в бідності, але з батьками, ніж без них і з грошима. У дітей, як правило, все життя буде прихована образа на батьків, якщо вони так вчинили.

Треба розуміти, що головне, чому ми маємо навчити дітей, — це любові. До себе, до світу, до ближніх. Коли батьки їдуть надовго, дитина так чи інакше недоотримує любові й сприймає це як факт того, що її не люблять, і цією нелюбов’ю ділиться потім зі світом. Усе можна купити за гроші, крім любові.

Тож якщо люди подають заяву на розлучення, можливо, в когось із подружжя є невирішені дитячі образи, тоді варто звернутися до психолога або почати домовлятися.

Домовлятися, звичайно, слід починати на етапі знайомства, однак якщо не домовлялися відразу, почати ніколи не пізно.

Слід з’ясувати, чому партнер саме так реагує на ту чи іншу ситуацію.

При цьому намагайтеся уважно слухати його.

Причини розлучень криють зазвичай дві проблеми:

перша — ми не вміємо висловлювати свої емоції та думки, а друга — не можемо за власними образами ПОЧУТИ.

Що робити, якщо партнер не спілкується?

Навички комунікації можна напрацьовувати незалежно від віку й життєвого досвіду. Це робити ніколи не пізно. Якщо партнер не спілкується, поясніть Йому, що Вам важливо зрозуміти, розібратися з тим, що відбувається, позбутися нервового напруження, почути думку незацікавленої людини тощо.

Не варто боятися психолога. Найчастіше психолог є перекладачем від Неї до Нього і навпаки. Часто люди просто не можуть сказати найголовніше, а психолог допоможе це зробити.

Головне — не чекайте, що все само собою владнається. Не владнається. Лише завдяки вашим зусиллям можна почати розуміти одне одного.

Лариса Голубєва, редактор журналу

 

 


Відгуки:

  1. Yevgen написав(ла) відгук 04.06.2019 Відповісти

    Да, согласен с автором.

Залишити відгук

Ваш email не публікуватиметься